Нещодавно я відвідала екскурсію до поселення пілігримів.
Поринути в атмосферу того часу допомогла Alena Pironko, її захоплююча розповідь провела нас крізь час.
Це була незабутня екскурсія, яка допомогла зануритися в часи висадки пілігримів на території Америки 1620 року.
Спочатку ми потрапили в поселення пілігримів, на вході до якого я побачила вігвам індіанців, у якому вони жили, та каное, на якому вони ловили рибу.
Завдяки індіанцям, які навчили колоністів вирощувати боби, кукурудзу, гарбузи та показали, де полювати на дичину, пелегріми наступного року зібрали дуже щедрий врожай.
На знак подяки Богові та індіанцям за таку щедрість і милосердя, вони влаштували грандіозне свято. З цієї причини восени 1621 року пройшов перший День подяки.
Далі нас зустрічали англійці у своїх будинках, які повністю передають подих того часу.
Кожен дім відрізнявся один від одного своїм побутом, розміром та облаштуванням.
Це була емоційна подорож у минуле. Також у нас була можливість відвідати чудовий музей, в якому я мала змогу поринути в історію того часу. Неподалік від поселення, ми потрапили у старовинний млин. Цей велетень, незважаючи на свій поважний вік, може працювати і в наш час. Цікава розповідь і можливість побачити, як працює цей красень, спонукали нову хвилю емоцій і вражень.
Наступний емоційний шок — це був корабель, на якому пелегріми прибули до берегів Північної Америки.
Цей корабель став домівкою для пелегрімів на той час, поки вони подорожували до кращого життя. В середині він був облаштований для довгої та небезпечної подорожі. Це була неймовірна, незабутня, феєрична екскурсія.
Якщо в мене буде можливість, я ще раз відвідаю цю екскурсію.
Дякую, Alena Pironko.